Приклад речення зі словом «давидовичу»



Колись він дячкував у Підлиссі, а як попа прогнали за те, що п'яним виходив на амвон, Мартин, поблукавши трохи з довгою рукою, продав себе в неволю Давидовичу

І. Роман, «Черлене вино. Манускрипт з вулиці Руської»

— Не вір Давидовичу

І. Роман, «Черлене вино. Манускрипт з вулиці Руської»

Він умовк, спазма пройшла його горлом, і зрозуміли люди, що запізніле каяття за дочку, яку віддав поганому Давидовичу, аби тільки умоцнити Олесько, пойняло тепер батьківське серце, і прихилились людські душі до олеського старости, бо і в нього, як і у всіх, своє горе

І. Роман, «Черлене вино. Манускрипт з вулиці Руської»

— Бачить Бог, не витримає моє серце… Простіть мені, братове, я теж людина… Він підвівся, утер сльози й мовив до теребовельського ратника: — Скачи чимдуж… Скажи Давидовичу, що я жду його в неділю

І. Роман, «Черлене вино. Манускрипт з вулиці Руської»

Страшно було Давидовичу, коли проїжджали ліси й переліски, але ж у караван–баші є пайцза, вона і його прикриє у тяжкому випадку; дрімають на возах торгові люди, скрипуча валка довга–довга, аж губиться на закрутах, тягнуть важкі вози мули, воли, бахмати

І. Роман, «Черлене вино. Манускрипт з вулиці Руської»